Вирощування персика
Персик – дерево, в умовах Полісся кущ висотою до 5 метрів. Він має сильний ріст і відрізняється великою здатністю до утворення пагонів. Найбільш інтенсивний ріст спостерігається у весняно-літній період (у травні-липні) і закінчується в акліматизованих кущів у серпні. Коренева система персика в необробленому ґрунті залягає на глибині 0,20 м (всмоктувальні дрібні корені), а корені більшого діаметра залягають на глибині 60-80 см. У ґрунті, покритому мульчею, всмоктувальні корені розташовуються під нею. При обробці пристовбурових кіл необхідно враховувати дрібне розташування коренів і не пошкоджувати їх. Радіус відходження від штамба – 1,5 метра. Глибина залягання кореневої системи залежить від типів ґрунту, від підщеп персика та ступеня сумісності щеплень. Глибина залягання коренів персика, щепленого на персику й абрикосі, значно більша, ніж у персика, щепленого на мигдаль і аличу. Коренева система персика не має органічного спокою і при плюсових температурах може рости навіть узимку. Ріст коренів і пагонів взаємопов’язані. При високій агротехніці, систематичній боротьбі зі шкідниками та хворобами, персик відмінно росте, дає високий приріст пагонів, що сприяє нормальному фотосинтезу рослин, при цьому підвищується продуктивність і довговічність рослин.
В умовах українського Полісся життя персика обмежене. Щеплені дерева живуть 8-10 років, окремі зимостійкі сіянці – 14-16 років. Автор цієї статті, перебуваючи на практиці в розсаднику «Теремки» (під Києвом), придбав 2 саджанці сорту «Київський Ранній» і висадив у себе на ділянці. Одне дерево прожило 30 років, друге – 40 років. Друге дерево прожило б довше, якби не було сильно перевантажене врожаєм, внаслідок чого ослабло і після морозної зими загинуло. Дерева були щеплені на аличі, спеціально підібраній для персика, і сформовані кущем.
Умови Полісся ризиковані для вирощування персика, і за рекомендаціями вже покійного Шайтана І.М. і Чуприни Л.М. (Центральний ботанічний сад, Київ) вирощуються тільки у кущовій формі. В особливо морозні зими рідко пошкоджуються всі стовбури куща, зазвичай залишаються 1-2 і більше стовбурів, які дають урожай. Персик цвіте пізніше за абрикос, і його менше пошкоджують весняні заморозки. Цвітіння персика починається 3-5 травня, а в окремі роки – у середині-кінці квітня. Більшість сортів є самоплідними і зав’язують плоди при самозапиленні. І все ж квіти персика відвідують бджоли, і тому бажано садити кілька сортів для збільшення продуктивності. У Поліссі персики дозрівають з 15-20 липня і до середини вересня. Спочатку достигають Жовтоплідний Ранній, Київський Самий Ранній, Київський Ранній. Наприкінці серпня достигають RED HAVEN, Княже Золото, Княже Багатство. А наприкінці вересня – Вересневий. У пізніх сортів персика зменшується вага плодів, і вони майже завжди не достигають. У Поліссі листопад персика починається в першій декаді і закінчується в третій декаді жовтня.
Для нормального росту й достигання персика необхідна сума позитивних температур 2500 градусів, що в основному відповідає температурному режиму Полісся, але не завжди. При недостатній кількості тепла рослини ростуть, але плоди не достигають.
Основним лімітуючим фактором культури персика є низька температура -29-32 градуси, за якої персики гинуть. Селекціонери не вивели цінних сортів, які відрізняються високою зимостійкістю. Ген зимостійкості пов’язаний із якістю плодів: чим вища зимостійкість – тим гірша якість плодів.
Ми розмножуємо персики зеленими живцями, що вдається не щороку. Кореневласні персики мають низку переваг перед щепленими. Після сильного підмерзання, коли повністю вимерзає крона, рослини повністю відновлюються за 2 роки. Уже наступного року можна мати 20-30 штук плодів. Рослини мають довговічність і практично не гинуть, тоді як у щеплених виростає підщепа (аличі або абрикоса).
Рекомендації з вирощування кореневласних персиків
Рослини висаджуються в захищеному місці (південна сторона будинку, сараю або паркану). Узимку сильні вітри висушують деревину, що негативно позначається на вегетації навесні. Перед посадкою викопується посадкова яма розміром 60х60х60 см. Нижній шар (приблизно 1,5 відра непродуктивної землі) відкидається вбік. На решту землі насипається одне відро перегною-сыпця або компосту, 0,5-0,7 відра річкового піску, 1 склянка золи, усе ретельно перемішується із залишеним ґрунтом. Якщо є підозра на весняне підняття ґрунтових вод – на дно ямки вкладається дренаж (15-20 см щебеню, каменів). Зверху на дренаж потрібно насипати мокрий пісок шаром 5 см і один стакан суперфосфату. Саджанець повинен бути заглиблений на 5-8 см. Місце заглиблення бажано засипати піском (такий собі піщаний циліндр) шаром діаметром 8-10 см.
Для підвищення зимостійкості персик бажано обрізати на 5 бруньок для формування куща з 3-5 стовбурів. Щороку, навесні, під час невеликого набухання бруньок (але не розпускання) кущ необхідно обробляти 3%-ним розчином бордоської рідини. Так зване «блакитне обприскування» обов’язкове, якщо ми не хочемо вести виснажливу боротьбу з курчавістю листя. Протягом травня-червня, при температурі вище 21 градуса, коли листя росте швидко, гриб відмирає. При температурі 10-16 градусів курчавість досягає дуже високого розвитку. При сильному ураженні курчавістю листя опадає, дерево виснажується, і при морозній зимі персик може загинути. Якщо весна дощова й стоїть прохолодна погода, тоді відразу після цвітіння та через 10-12 днів після рослину обприскують 0,4%-ним розчином хлорокису міді або його замінником, наприклад «Скор». За моїми спостереженнями, досить одного обприскування 3%-ною бордоською рідиною, у рідкісних випадках доводиться обробляти ще. Це викорінювальне обприскування – одна з головних умов вирощування персика. До набухання бруньок можна обприскувати 1%-ним розчином ДНОКу або нітрофену. Крім того, знищуються збудники грибів клястероспоріозу, борошнистої роси, моніліозу тощо. Також необхідно джерела зараження вирізати й спалювати (уражені гілки та муміфіковані плоди).
Добриво дерев персика
Оскільки дерева персика мають високу врожайність і інтенсивний ріст, вони потребують більше поживних речовин, ніж інші породи.
- Азот. При нестачі азоту дрібніє листя, зменшується приріст, плоди дозрівають раніше, не досягаючи належних розмірів.
- Фосфор. Нестача фосфору уповільнює ріст пагонів, листя рано опадає, затримується визрівання тканин рослини.
- Калій. Нестача калію веде до витончення приросту і коренів, листя стає зморшкуватим, з’являються плями.
Підживлення. Проводять швидкодіючими азотними добривами. Перше підживлення – після цвітіння, друге – після опадання зав’язі.
Полив. Недостатня вологість ґрунту призводить до зменшення приросту, поганого розвитку листя та зниження врожаю.
Обрізка. Персик є однією з найурожайніших плодових культур. Після обильного врожаю наступного року плодоношення знижується, тому необхідна сильна обрізка.
Підсумуємо умови успішного вирощування кореневласного (живцевого) персика:
- Заглиблення стовбура на 5-8 см. із засипанням його піском діаметром 10-15 см.
- Формування персика у вигляді куща з 3-5 стовбурами. Штамб найбільш схильний до пошкодження морозами, що призводить до утворення великих виразок і загибелі дерева.
- Регулярна сильна щорічна обрізка дерев для оновлення крони та отримання сильних приростів.
- Обов’язкова обробка весною 3%-ною бордоською рідиною або 1%-ним розчином ДНОКу чи нітрофену.
- Видалення зайвої зав’язі та плодів для уникнення перевантаження дерева.
- Мульчування пристовбурового кола. Навесні – перегноєм, восени – шаром листя завтовшки 15-20 см, радіусом не менше 1,5 метра.
- Побілка стовбура вапном із глиною для зменшення сонячних опіків.
Добрива та їх використання
Перед закладкою саду добрива вносяться залежно від забезпеченості ґрунту:
- Фосфор: 60-80 г на 1 м².
- Азот: 5-8 кг на 1 м² (у вигляді гною або компосту).
- Амміачна селітра: 25-30 г на 1 м².
- Вапнування кислих ґрунтів: Вносять від 300 до 600 г вапна на 1 м² залежно від pH.
Полив
Недостатня кількість вологи в ґрунті призводить до уповільнення росту пагонів, слабкого розвитку листя та зниження врожайності. У вегетаційний період потрібно забезпечити щонайменше 5 поливів:
- Перший полив – у травні.
- Другий – у червні.
- Третій – у липні.
- Четвертий – у серпні.
- П’ятий – у вересні.
Норма поливу залежить від типу ґрунту. Землю потрібно просочувати вологою до повної глибини залягання коренів (від 0,6 до 1 м). Поливна норма становить 40-60 літрів на 1 м².
Обрізка
Персик є однією з найпродуктивніших плодових культур: 1000 плодів на дереві – не межа. Дерева, перевантажені врожаєм, часто виснажуються, якість плодів знижується, зимостійкість падає, а дерева гинуть. Після багатого врожаю наступного року плодоношення зазвичай зменшується.
Для підтримки щорічної продуктивності необхідно проводити сильну обрізку, що забезпечує великі плоди з гарним забарвленням. Рекомендується залишати приблизно 300 плодів на дереві, решту видаляти. Пагін обрізають на 3-6 вічок із відстанню між гілками 10-20 см.
Спеціаліст Центрального ботанічного саду в Києві, Л.М. Чупріна, зазначала:
"Не бійтеся сильно обрізати персик. Чим більше ви обріжете, тим краще для дерева."
Автор статті: Валерій Яковенко
Якщо вас цікавить можливість придбати саджанці персика, ви можете зробити це в нашому розділі "Саджанці персика".